Чорне море стало одним із найбільш забруднених у Європі. Чому так сталося, які проблеми вийшли на перший план та яким чином море можна очистити, розповів відомий еколог голова Регіональної чорноморської мережі громадських організацій, директор регіонально-ландшафтного парку «Тилігульський» Олег Деркач.
Вперше екологи почали бити на сполох у 1990-х роках, коли втрачали прозорість морської води, привабливість курортів, зникло рибальство. Тоді був інший лозунг: «Чорне море - найбільш забруднене в світі». У рамках Чорноморської екологічної програми ВSERP (1996-2006 рр.), подібної до нинішнього проекту Євросоюзу EMBLAS, ми почали розбиратися, які джерела забруднення існують, й вперше поставити діагноз, з’ясувавши в чому причина негараздів, каже Олег Деркач. Виявилося, що море дійсно найбрудніше в світі. І основне джерело забруднення - органіка: азот і сполуки фосфору.
За словами еколога, ці сполуки створювали так зване цвітіння. Тобто живі організми розмножувалися в надзвичайно великій кількості, змінювали прозорість води, потім відмирали, потрапляли на дно, гнили, тому спалювався весь кисень, який знаходився на дні. У результаті на Чорноморському шельфі утворювалися безкисневі зони, і вся живність, яка була на дні, викидалася на берег. Прозорість впала, морські луки, які знаходилися на глибині 20-30 метрів, почали деградувати, бо сонячне проміння не досягало дна.
Олег Деркач зазначив: «Тож, ми встановили діагноз: Чорне море переудобрене, тому почалася масова деградація його екосистеми. За ці роки було втрачено 60 млн тонн біомаси: водорості, риба, краби, креветки тощо. Найбільш море забруднювали річки. Але, наприклад, Південний Буг робить свій внесок, водночас він незначний, бо це 1/20 стоку Дніпра. Дунай несе неочищені води зі всієї Європи. А ще є Дністер, прибережні джерела забруднення, заводи. Немає завершеної системи очисних споруд, відбуваються прориви, весь обсяг стоків не вдається подавати на доочистку, й вони потрапляють у наші водойми - в Бузький лиман, потім у море».
Еколог розповів, що експерти проекту ВSERP ухвалили стратегічний план дій зі збереження Чорного моря, який підписали всі 6 причорноморських країн. На основі плану виробили національні заходи.
«Дійсно, зробили багато позитивного. Але нагадаю про наше прагнення стати членом Євросоюзу. Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом ставить нові вимоги. По-перше, країни ЄС користуються Морською директивою. А це більш жорсткі правила щодо скиду забруднених стоків чи морського сміття. Тому ми тепер маємо зобов’язання розробити ефективний план заходів щодо збереження й відновлення моря. 20 років тому ми далекі були від євростандартів і робили, що могли. Сьогодні Євросоюз ставить жорсткіші умови», - зауважив Олег Деркач.
Для досягнення успішного екологічного статусу до 2020 року кожна держава-член ЄС має розробити стратегію для своїх морських вод, або Морську стратегію, пояснює еколог. Україна й Грузія в межах реалізації відповідних Угод про асоціацію з ЄС також розпочали цей процес. Першими кроками на цьому шляху стали проекти EMBLAS, що фінансуються за гроші Євросоюзу. Мета третьої фази проекту, що триватиме до 2020 року, визначити, які проблеми Чорного моря пріоритетні й розробити відповідні заходи, щоб ці питання вирішити. Йдеться про план дій з очищення Чорного моря, тобто Морську стратегію України, яку неможливо розробити без морського екомоніторингу. В України, на жаль, немає ані коштів на дослідження такого масштабу, ані лабораторій, де би можна було проаналізувати ті зразки, які відбирають науковці. Є два компоненти проекту: фінансовий, щоб підтримати Україну в дослідженнях, і науковий - українські дослідники від європейських фахівців отримують новітні знання. На третю фазу проекту Євросоюз виділив 1 млн 600 тисяч євро.
«Коли наприкінці липня 2019 року оприлюднили результати екомоніторингу, стало зрозуміло, що змінилося за 20 років. Через зменшення скиду органіки й неочищених стоків море почало потрохи відновлюватися. На це в якійсь мірі вплинув спад у промисловості й сільському господарстві, впровадження міжнародних екопрограм. Це призвело до покращення екологічного стану моря. Як це можна підтвердити? Раніше зникли не тільки промислові види: осетрові, оселедці, кефалі, а й найбільш типові жителі моря. Наприклад, морський коник потрапив у Червону книгу. А нині його чисельність досягла значних масштабів. Спостерігається відновлення популяції крабів, з’явилися стада кефалей, фіксуємо білуг та інших представників осетрових. Якщо в післявоєнні роки добували 10 тисяч тонн скумбрії в Чорному морі, то нині скумбрія зникла, втім, з’явилася ставрида, оновилася популяція великої чорноморської камбали», - зазначає Олег Деркач.
Ще одним індикатором того, що Чорне море відновлюється, є дельфіни. На час досліджень (червень 2019 р.) зафіксовано приблизно по 1 тисячі кожного підвиду дельфінів в українських територіальних водах у північно-західній частині Чорного моря, від дельти Дунаю до Тендрівської коси в Херсонській області. Ці цифри є порівняно низькими. Найбільші скупчення дельфінів зафіксували поблизу дельти Дунаю та острова Зміїний.
Колись їхня чисельність досягала кількох мільйонів. У 1990-х роках їх нараховували сотні тисяч. Яка ситуація зараз з дельфінами - до кінця не зрозуміло, каже еколог. Головна причина скорочення чисельності дельфінів і їхньої загибелі пов’язана з браконьєрським виловом риби. Дельфіни потрапляють у сітки й задихаються. Потім рибалки приїжджають, викидають їх, і рано чи пізно тіла дельфінів ми бачимо на узбережжі. Масова загибель дельфінів спостерігається кожен рік. Проте, дійсно є деяке покращення стану моря.
Утім, за словами Олега Деркача, нині екологи спостерігають нові виклики. Якщо раніше море найбільше страждало від забруднення органікою, то нині на першому місці - проблема морського сміття. У Чорному морі вдвічі більше сміття, ніж у Середземному. 83% морського сміття - це пластик.
Олег Деркач зауважив: «Сміття приносять у море великі річки. Сміттєпереробних заводів немає. Зі сміттєзвалищ пластикові вироби роздмухує вітром . Рано чи пізно вони потрапляють у воду. Але головна біда, що пластик перетворюється на мікропластик. У нас водойми пронизані цими мікроскопічними кульками, які присутні в воді, живих організмах. Риби сприймають його за планктон, харчуються ним, а він же не перетравлюється. Проблема мікропластику вийшла на перший план. І ми не знаємо, які будуть наслідки забруднення, як це впливає на здоров’я морських істот та людей. Окрім того, якщо раніше не було інструментів, як визначити кількість таких шкідливих речовин як ртуть чи антибіотики, то нині вчені з’ясували, що концентрації деяких речовин-забрудників перевищують безпечні норми. Це небезпечно для здоров’я людей, бо по харчових ланцюжках ці речовини опиняються в нашому організмі. Тож дуже добре, що є такий проект Євросоюзу «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» (EMBLAS-Plus), і спільними зусиллями можна рятувати Чорне море. Маю надію, що новий парламент на основі результатів дослідження затвердить науково-обґрунтовану Програму заходів щодо покращення стану Чорного моря».
Тетяна БАКОЦЬКА.